Як побудовані радіокеровані гелікоптери?
Яскравим підтвердженням того, що з усіх RC моделей пристрій радіокерованого вертольота найскладніший є той факт, що зменшена копія гвинтокрилого літального апарату була винайдена тільки в 1970 році — на 40 років пізніше перших безпілотних літаків. З того часу схема радіокерованого вертольота, в основі якої дволопатевий несучий ротор, що стабілізучі лопатки та циклічна зміна кроку лопатей, практично не змінювалася.
Зовнішні особливості РК вертольота
Спочатку розглянемо модель зовні. Обтічний пластиковий ковпак, який кріпиться на передню частину моделі, і який ми звикли називати капотом або кабіною, більш правильно іменується канопі. Крім естетичної функції він також відповідає за безпеку (захищає акумулятор і електроніку від пошкоджень) і покращує аеродинаміку.
Також не варто недооцінювати значення шасі в схемі радіокерованого вертольота. Це не просто дві алюмінієві лижі з пластиковою поперечиною. Під час зльоту шасі не допускає перекидання моделі, а під час посадки пом'якшує контакт із землею і оберігає важливі вузли від пошкоджень.
Рама, голова, хвостова балка і ротори
Основу будь-якого вертольота становить рама. На ній кріпляться всі елементи і вузли моделі: двигун, ротор, електроніка, хвіст і т. д. Рама повинна бути надійна, міцна і жорстка. Саме від її жорсткості залежить те, яким навантаженням ви зможете піддавати апарат. У хобійних моделях раму роблять із пластику. Найкращими вважаються карбонові рами, на яких будують професійні пілотажні гелікоптери.
Основні функції рами:
- Зручна компоновка всіх агрегатів і вузлів моделі,
- Захист електроніки від аварій,
- Правильна розводка проводів,
- Грамотна розваговка,
- Простота обслуговування і ремонту.
Ще одна важлива частина пристрою радіокерованого вертольота (у неї навіть назва говорить сама за себе) — це голова. Від якості її виконання і налаштування залежать льотні можливості моделі. Найчастіше можна зустріти голову з металу, але і пластиковий варіант не виняток. Головне, щоб в разі аварії її можна було легко і доступно відремонтувати.
Більшість моделей гелікоптерів мають один несучий ротор. Виняток становлять моделі-копії, два гвинти у яких потрібні для достовірності і реалістичності. Ніякої функціональної вигоди це не несе, лише підвищує реалістичність.
За керування гелікоптером відповідають сервоприводи автомата перекосу. Обертаюче зусилля, яке розкручує лопаті, на голову передається за допомогою вала основного ротора.
Несучим елементом конструкції вертольота є хвостова балка. Це найбільш вразлива частина вертольота, яка найчастіше ламається під час аварій. Але замінити її досить легко. Хвостова балка має форму труби, може бути алюмінієва або пластикова, головне — легка і жорстка. Діаметр і довжина балки залежать від моделі вертольота. На ній кріпиться хвостовій ротор. Всередині проходить вал або ремінна передача, які передають крутний момент хвостовому ротору. Подібно голові, він може бути повністю пластиковим, алюмінієвим або складатися з комбінованих частин.
Силовий пристрій (двигуни)
Роль силового пристрою в вертольотах на управлінні виконують електромотори або двигуни внутрішнього згоряння, що працюють на бензині або нітротопліві. Вартість радіокерованого вертольота з електромотором набагато нижче аналогів з ДВЗ, тому такі моделі більш затребувані і тиражовані.
Паливна система гелікоптерів з ДВЗ
Для рівного і стабільного польоту двигун повинен безперебійно отримувати пальне з паливного бака. У моделей з ДВЗ калильного типу цю місію виконує живильна трубка (з'єднує бак з мотором) і система підвищеного тиску в паливній ємності.
Подача палива влаштована так, що навіть під час виконання фігур пілотажу, живлення двигуна не переривається. Між паливним баком і карбюратором встановлений повітряний фільтр, який вимагає періодичної заміни. Найчастіше на трубку подачі палива покладається ще одне завдання — наповнення бака пальним.
Найважливішим елементом для великих моделей і гелікоптерів з ДВЗ є охолодження двигуна. Гелікоптер побудований таким чином, що потік повітря від лопатей не може природним шляхом охолоджувати двигун. Саме для цього до рами вертольота кріпиться спеціальна система з крильчатки і повітреводу, напрявляючи потоки повітря на двигун.
Гіроскоп
Наостанок розповімо про ще одну важливу деталь у схемі радіокерованого вертольота — про гіроскопи. Так, важливість цієї деталі можна порівняти з двигуном або ротором. Але, не всі моделі мають її в базовій комплектації.
Гіроскоп — це своєрідний стабілізатор, який не дає гелікоптеру закручуватися навколо своєї осі. Коли збільшення обертів двигуна змушує хвостовій ротор обертатися швидше, він так і норовить «поплисти» з-під контролю. Пілотові доводиться докладати додаткові зусилля, щоб утримати хвіст в початковому положенні. У моделях з гіроскопом це робити не потрібно, він відкоригує положення моделі автоматично. Гіроскопи бувають звичайні і інтегральні.
Ось ми і познайомилися з особливостями будови вертольота на радіокеруванні і з призначенням його найбільш важливих вузлів і агрегатів. Такі знання будуть корисні і тим, хто вирішив зібрати модель з Kit комплекту, і тим, хто планує стати власником (або вже обзавівся) готової моделі. Добре орієнтуючись в тому, за що відповідає кожен механізм, ви легко освоїте керування, зможете уникнути неприємних ситуацій і аварій. Пропонуємо переконатися в цьому на практиці, влаштувавши тест-драйв одного з гелікоптерів інтернет-магазину «Planeta Hobby».
