Історія створення радіокерованих гелікоптерів
Радіокеровані гелікоптери — історія створення
В 1972 році на крупному Нюрнберзькому ярмарку модельної техніки для публіки була представлена серійна радіокерована модель вертольота. Над появою моделі трудився її автор Дітер Шлютер.
Шлютер — німецький інженер за освітою, моделіст за покликанням — був одержимий ідеєю сконструювати літаючі радіокеровані гелікоптери. У перший час конструктор ніяк не міг повторити на моделі систему ротора великих гелікоптерів і така система не давала певних успіхів.
З 1967 року ентузіастами модельного світу за підтримки фірми Simprop були організовані регулярні зустрічі-змагання в місті Харсенвінкель. На змаганнях 1968 р Шлютер представив свій перший радіокерований гелікоптер і став абсолютним переможцем цієї зустрічі. Його модель висіла в повітрі кілька секунд, але це був найкращий результат. Радіокеровані гелікоптер мав дерев'яний полукопійний фюзеляж вертольота Sikorskiy S58. Чотирьохлопатевий ротор приводив в рух найпотужніший в той час двигун Super Tiger 61.
Все вузли моделі — відцентрова муфта, система охолодження двигуна, редуктор, ротор — були вперше сконструйовані самим автором. Багато елементів моделі і сьогодні застосовують на моделях гелікоптерів. Шлютер також передбачив систему стабілізації моделі гіроскопом.
Використовуючи свій попередній досвід, Шлютер зміг добитися великого успіху. У виготовленні моделі Huey Cobra він застосував систему дволопатевого ротора з циклічною зміною кута лопатей і стабілізуючими лопатками.
До такої схеми головки головного ротора Шлютер прийшов після ряду експериментів і пробних підльотів. В основі працюючого, добре керованого ротора лежала карданна голівка з поперечною наскрізною штангою, на якій закріплені керуючі лопатки. Це була, так звана, схема Beii-Hilier.
За сьогоднішній день, через тридцять років жодна фірма не внесла нічого нового в конструкцію головного ротора — в основі також схема з поперечною наскрізною штангою і стабілізуючими лопатками.
В квітні 1970 р. радіокерований гелікоптер моделі Huey Cobra, керований Шлютером, виконав повноцінний політ по колу і протримався в повітрі 10 хвилин. У далекі 70-ті це було справжньою сенсацією в світі моделізму. Після цього польоту відбулася низка інших успіхів: офіційний рекорд світу — 28 хвилин і 11,5 км — дальність польоту по замкнутому колу.
Натхнений успіхом, Шлютер почав виробництво перших 50, і далі 100, наборів для складання моделей Huey Cobra. Цікавий факт, що в пошуках партнера для виробництва і збуту моделей Шлютер вів переговори з фірмою Graupner, яка не змогла підтримати конструктора і поставилася до виробництва моделей радіокерованих гелікоптерів як до неперспективної справи. За домовленістю з другою за величиною в Німеччині в той час фірмою Schuco-Hegi було запущено серійне виробництво моделі вертольота Huey Cobra. Ця модель і була представлена на Нюрнберзькому ярмарку.
Радіокерований гелікоптер Huey-Cobra управлявся для вертикального підйому тільки числом обертів ротора, шайба перекосу залишалася на валу вертикально нерухомою. Для більш чіткого керування моделлю по вертикалі необхідно було змінювати і спільний крок головних лопатей.
У 1975 році Дітер Шлютер (вже фірма Schluter-Modellbau) демонструє ще одну епохальну модель. Це «малюк» Heli-Baby і за нею Super Heli-Baby з двигуном 6,5 куб. см та колективним керуванням кутом лопатей головного ротора. У виготовленні цієї моделі він освоїв відкриту несучу механіку (дві металеві боковини), на якій кріпився двигун, одноступінчатий редуктор і хвостова балка з алюмінієвої труби, спереду на ній кріпилася невелика кабінка-обтічник.
Радіокеровані гелікоптери такої схеми (так званий «тренер») також залишилися без змін по сьогоднішній день. На вертольоті Super Heli-Baby шайба перекосу підіймалася вертикально по головному валу і разом зі зміною обертів двигуна можна було змінювати загальний крок головного ротора. На такій моделі стало можливим виконання фігур вищого пілотажу і перевернутий політ.
З плином часу за ліцензією такі моделі випускали в Японії (нині фірма KALT) і Америці (фірма Miniature Airkraft). Гелікоптерний моделізм поширився по всьому світу.
В 1986 р. Шлютер продав своє виробництво фірмі Robbe і став консультантом з виробництва гвинтокрилих моделей. Відповідно до восьмирічного контракту Шлютер не мав права виробляти радіокеровані гелікоптери і співпрацювати з іншими модельними фірмами.
Найбільш вдалими і найбільш відомими «бестселерами» були моделі Heli-Baby, HeliBoy і Champion. За ескізами Шлютера в Америці було розпочато виробництво вертольота X-Cell фірмою Miniature Airkraft.
Величезний внесок у розвиток гелікоптерного моделізму вніс також німецький інженер Евальд Хайм. Їм був сконструйований компактний механічний блок, який легко монтувався в корпус моделі. Механіка Хайма має двоступеневий редуктор, де одна з шестерень для зменшення габаритів має внутрішнє зачеплення. Конструкція головки головного ротора була добре продумана і має відмінні якості як в режимі висіння, так і в прямому польоті. Для керування шайбою перекосу по кроку Хайм застосував схему електронного змішання 120 градусів. На цій механіці три кермові машинки безпосередньо з'єднувалися з шайбою перекосу тягами, а їх синхронні рухи керувалися комп'ютером передавача.
Механіка такого типу випускається фірмою Graupner під назвою Original Graupner-Heim Mechanik і є найпоширенішою гелікоптерною механікою в Європі.
За механічною схемою Хайма ряд фірм почав виготовляти свої механіки і радіокеровані гелікоптери. Це німецькі фірми Vario Helikopter, Mikado.
Історично склалося, що основним центром і законодавцем мод гелікоптерного моделізму стала Німеччина. Тут проводиться основна маса гелікоптерних змагань, таких як Robbe-Schluter Cup, Graupner Cup, Vario Cup і т. д.
В Англії працює фірма Morley Helikopter, яка виготовляє радіокеровані гелікоптери, що відрізняються своєю оригінальністю.
В Японії гелікоптерний моделізм займає одне з провідних місць в модельному світі. Очевидно, однією з причин цієї масовості є недостатність територій, необхідних для зльоту і посадки звичайних авіамоделей. До речі, потрібно сказати, що на все японське населення (близько 70 млн. мешканців) працює 200-300 магазинів, що спеціалізуються тільки на продажі та обслуговуванні моделей гелікоптерів. В місяць продається близько 5000 (п'ять тисяч!!!) таких моделей. Продукція японських фірм Kyosho, Hirobo, Kalt, TSK відома в усьому світі.
В колишньому Радянському Союзі одним з перших хто виробляв радіокеровані гелікоптери був творчий колектив в Харкові. Це свого часу послужило поштовхом до масового розвитку цього виду моделізму. Харків'янин Олег Хвостов одним з перших освоїв пілотування моделі вертольота, виконуючи практично всі фігури вищого пілотажу.
За останнє десятиріччя механічна частина моделей гелікоптерів стала дуже надійною, в конструкції багатьох застосовується сучасні матеріали: вуглепластик, нові міцні пластмаси. Комп'ютерні передавачі оснащені складними, більш досконалими програмами, а застосування цифрових рульових машинок і п'єзогіроскопів з функцією Heading Hold дають можливість пілотам виконувати складні фігури пілотажу, не підвладні жодній іншій літаючої моделі. З'явився також новий стиль пілотування 3D, який вражає своїми неймовірними фігурами. Все це робить гелікоптерний моделізм дуже привабливим і масовим в усьому світі.
Вибрати радіокеровані гелікоптери в каталозі >>>
