Легкі колеса для авіамоделей
Через тридцять років після дитинства вирішив повернутися до минулого захоплення авіамоделями. Зважив все і вирішив — Р/К електричка! Хоча я не «теоретик», і не «пілот» (поки), а скоріше «конструктор», то вирішив будувати самостійно, і обов'язково напівкопію!
Вибрав ЯК-12А. Пояснювати свій вибір не буду — і так зрозуміло. Купив блакитний пінопласт, стала в нагоді коктейльна соломка, замовлені апаратура і двигун, роздруковані креслення і... Але де ж брати легкі колеса? Вирішив не купувати, а зробити самостійно...
Колесо складається з обода з двох «щічок», шини і втулки. Шина — мікропориста гума однозначно, щічки повинні бути легкі і міцні, втулка — придумаємо.
Щічки
Взяв алюмінієву банку з-під пива (бажано порожню), повернув до себе денцем, розмітив на ньому центр і накреслив циркулем коло потрібного діаметру. Просвердлив по центру отвір 3 мм. Вирізав розмічений диск з запасом в 1 мм. Повторив цю операцію з чотирма банками (головне, не упитися!). Склав усі чотири диски разом і з'єднав болтом з гайкою. Болт затиснув в дриль, включив і підніс до «сухарика» (напильнику) і довів до потрібного діаметру.
Утворені щічки бажано зашкуріти з опуклого боку для кращої адгезії при склеюванні. Можна зашкуріти і з увігнутої сторони, якщо в подальшому обід буде фарбуватися.
Шина
Побувавши в магазинах і не знайшовши мікропористої гуми потрібного розміру, я трохи засмутився. Але виручила банальна проблема — порвалися домашні капці. На найближчому ринку, вибираючи собі тапочки, я побачив «чудо» китайської підпільної промисловості — легкі тряпочні тапки на товстій-претовстій підошві із синтетичної мікропори. Як тапочки вони, звичайно... А ось матеріал підошви — саме воно! Придбавши це «чудо» 48 розміру (запас кишеню не тягне) я щасливий повернувся додому.
Отже, відриваємо підошву від верху, вирізаємо з неї коло потрібного діаметру з запасом в 4-6 мм і потрібної товщини (у носка підошва тонше, у п'яти — товще). У центрі кола проковиряємо отвір за допомогою тонкостінної трубки відповідного діаметру. Діаметр отвору повинен бути менше діаметра щічок на 10-12 мм. Якщо немає трубки відповідного діаметру, її можна згорнути зі звичайної жерсті від консервної банки.
Збірка
З блакитного пінопласту завтовшки 6-8 мм (при товщині шини в 12-16 мм) вирізаємо коло діаметром менше діаметра щічок на 6-8 мм, з отвором 3 мм по центру. Воно повинно щільно вставлятися усередину шини. Тонким шаром намазуємо пару щічок з опуклого боку п'ятихвилинною епоксидною смолою, складаємо з заготівкою шини і стягуємо болтом з гайкою. Стягувати треба міцно, але так, щоб щічки НЕ зігнулися і не змінили форму. Вони повинні трохи прим'яти гуму і блакитний пінопласт всередині.
Коли виріб висохне, не розбираючи його, затискаємо болт в дриль, і на високих обертах, за допомогою «сухарика» доводимо колесо до потрібних розмірів товщини, діаметра і радіуса заокруглення шини. Потім болт спокійно викручуємо, а отвір розсвердлюємо до діаметра втулки (див. нижче). Все просто, єдиний недолік — всюдисущий чорний «гумовий» пил.
Втулка
Як втулки я використовував шматочок трубки від великого Чупа-Чупса, з внутрішнім діаметром 2,5 мм і зовнішнім 4,2 мм. Відрізаємо, зашкуріваємо і акуратно вклеюємо в колесо на «п'ятихвилинці». Для більшої міцності я оплавив кінці втулки з обох боків за допомогою капелюшка великого болта з увігнутою поверхнею, нагрітого на плитці. Далі розсвердлюємо втулку до діаметра осі (у мене він 3 мм), фарбуємо обід (якщо треба) і... ніби все!
Для ЯК-12А розміри деталей передніх коліс виявилися наступними: діаметр колеса — 48 мм (з запасом 52 мм), товщина — 15 мм (з запасом 17 мм), дірка — 14 мм; діаметр щічок — 24 мм; діаметр диска з блакитного пінопласту — 18 мм, при товщині в 7 мм. «Дутик» зроблений за такою ж технологією. Як втулки використаний шматочок стрижня від кулькової ручки.
Точно зважити колеса не вдалося, нічим. На побутових вагах (точність 20 грам) вага двох передніх коліс — в межах точності ваг. Будемо вважати близько 20-30 грам.
Рекомендації
Колеса можна полегшити (прикрасити) просвердливши в щічках по колу 5-6 отворів великого діаметру — «а-ля литі диски». Порада: зробити це ще на банці, до вирізання. Простіше і точніше виходить! А потім при склеюванні поєднати.
Якщо товщини гуми не вистачає, її можна склеїти в два шари. Я використовував «супер-клей», завдаючи їм часті радіальні смужки (спиці). До речі, виявилося, що ця гума прекрасно ріжеться розпеченим дротом, як пінопласт, пахне тільки.
На деяких сортах пива (банках) дата на денці видавлена, а не нанесена іскровим олівцем або надрукована. Зрозуміло, що такий тип банок не дуже добре!
